Положення про організацію освітнього процесу в Охтирському коледжі Сумського національного аграрного університету

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію освітнього процесу

в Охтирському коледжі

 Сумського національного аграрного університету

 

 

 

 

 

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Нормативно-правова база організації освітнього процесу

 

Організація   освітнього  процесу  в Охтирському коледжі СНАУ здійснюється відповідно до Конституції України, законів України «Про вищу освіту», “Про освіту”, Положення  Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету,  державних  стандартів освіти та інших актів законодавства України  з питань освіти.

 

  1. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

 

Освітній процес у коледжі (надалі – освітній процес) – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в Охтирському коледжі СНАУ через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

2.1. Мета освітнього процесу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці.

2.2. Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, ступеневості освіти, її наступності та неперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, громадських та релігійних організацій.

2.3. Зміст освіти – це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно – логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності. Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Зміст навчання – навчальна інформація, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації. Зміст навчання формується на основі освітньо-професійної програми – системи освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Формування компетентності здобувача вищої освіти здійснюється на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та визначається освітньо-професійною програмою (ОПП), структурно-логічною схемою підготовки, навчальними планами, робочими навчальними планами, програмами навчальних дисциплін, нормативними документами органів державного управління України.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності.

Освітньо-професійна програма – це узгоджений набір модулів (навчальних дисциплін), засвоєння яких необхідне для успішного завершення навчання на певному освітньому ступені. Освітньо-професійна програма формується на підставі ОКХ і визначає нормативний термін навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. На основі освітньо-професійної  програми розробляються навчальні плани, програми навчальних дисциплін, засоби діагностики якості підготовки фахівців.

Модуль – це поіменована, цілісна, структурована та певним чином документована змістовна частина освітньо-професійної програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна студентом шляхом реалізації різних форм навчального процесу (аудиторні заняття, практика, курсовий проект (робота), дипломний проект (робота), самостійна робота, контрольні заходи) і забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій.

2.4. Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається коледжем.

2.5. Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується директором коледжу.

2.6. Робочий навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу на поточний навчальний рік, що конкретизує види навчальних занять, їх обсяг, форми контролю за семестрами, триместрами тощо.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

2.7 Графік  освітнього процесу визначає календарні терміни теоретичної та практичної підготовки, підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), підготовки дипломних робіт (проектів), державної атестації, канікул.

 

3.ФОРМИ І ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬГО ПРОЦЕСУ

 

3.1.   Навчальний рік триває 12 місяців (52 тижні) і розпочинається як правило з 1 вересня. Навчальний рік за денною формою навчання поділяється на 2 семестри (осінній і весняний) згідно навчального плану. У навчальному році плануються тижні теоретичного навчання (з них від 1до 4 тижнів – екзаменаційні сесії), тижні навчальної практики, тижні технологічної практики,  тижні  переддипломної практики та  тижні підсумкової контролю.

Канікули встановлюються двічі на рік, їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.  Канікулярний період у студентів за навчальний рік (крім випускного курсу) становить 9-12 тижнів.

Початок і закінчення навчання на відповідному курсі оформлюється наказами директора.

3.2.   Навчальний рік включає дні: теоретичного навчання, поточного (модульного) контролю знань студентів, семестрового (підсумкового) контролю  (екзаменаційної сесії), державної атестації, всіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.

3.3 Тривалість навчального дня студента не більше 10 академічних годин.

3.4 Тривалість навчального тижня – 5-6 академічних днів.

3.5 Тривалість навчального семестру визначається навчальним планом.

Перелік навчальних дисциплін і практик має узгоджуватися з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики відповідної спеціальності. При цьому практики, як цикл підготовки, входять до числа навчальних дисциплін.

 

4.ФОРМИ НАВЧАННЯ  В ОХТИРСЬКОМУ КОЛЕДЖІ СНАУ

 

4.1.   Формами навчання в Охтирському коледжі СНАУ є: очна (денна), заочна (дистанційна).

4.2. Очна (денна) форма навчання є основною формою здобуття певного освітнього ступеня.

4.3. Заочна форма навчання є формою здобуття певного освітнього ступеня з урахуванням передбачених чинним законодавством можливостей для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

4.4. Дистанційна форма навчання – це форма навчання, яка за рахунок використання інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ) може бути реалізована як в умовах географічної віддаленості слухача і викладача, так і безпосередньо в Охтирському коледжі СНАУ з метою формування самостійної діяльності слухача.

Різні форми навчання можуть поєднуватись.

 

  1. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬГО  ПРОЦЕСУ

 

Формами організації освітнього процесу  в Охтирському коледжі СНАУ є:

1) навчальні заняття;

2) самостійна робота та індивідуальні завдання;

3) практична підготовка;

4) контрольні заходи.

5.1 Основними видами навчальних занять у Сумському НАУ є:

1) лекція;

2) лабораторне, практичне, семінарське;

3)індивідуальне заняття;

4) консультація.

        5.1.1Лекція – основний вид навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни.

Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться викладачами коледжу, а також спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Викладач повинен подати до ЦМК (циклової методичної комісії) навчально-методичний комплекс дисципліни, що включає робочу навчальну програму, конспект лекцій, тематичні плани занять, методичні матеріали для забезпечення самостійної роботи студентів, пакет контролюючих засобів для поточної та підсумкової атестації студентів тощо ( в електронному та паперовому носіях).

Викладач зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

5.1.2 Лабораторне заняття

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо).

Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт.

Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5.1.3Практичне заняття.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

5.1.4Семінарське заняття.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у журнал навчальних занять. Отримані студентом оцінки за семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

         5.1.5 Індивідуальне заняття.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

5.1.6 Консультація.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

5.2  Самостійна робота студента.

Самостійна робота студентів регламентується окремим Положенням про самостійну роботу студентів коледжу.

5.3  Практична підготовка студентів.

Практична підготовка студентів коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентами професійних навичок та вмінь.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практичної підготовки студентів коледжу регламентується Положенням про проведення практики студентів.

5.4 Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою методичною комісією.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль (підсумковий диференційований залік або семестровий екзамен), ДПА та державну атестацію студентів.

Коледж використовує модульну та інші форми контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних, семінарських, практичних занять та самостійної роботи студентів з певної дисципліни, а також поточну атестацію (дві за семестр) і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

Кількість модулів з кожної навчальної дисципліни залежить від її загального обсягу (годин). Відповідно:

– 54 години – 2 модуля;

– 81 година – 2–3 модуля;

– 108 годин – 3–4 модуля;

– 164 години – 4–5 модулів;

– 216 годин – 5–6 модулів.

Остаточну кількість модулів, додержуючись вище зазначених норм, визначає викладач.

5.4.1 Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, або диференційованого заліку.

В кінці семестру з кожної дисципліни, що вивчається  виставляється  семестрова оцінка (підсумковий залік) як середнє арифметичне модульних оцінок та поточних атестацій у дванадцятибальній шкалі оцінювання для  загальноосвітнього циклу  підготовки та чотирибальній для циклу професійної підготовки.

Перелік дисциплін, що атестуються у формі диференційованих заліків та екзаменів визначається навчальним планом спеціальності.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр і проводиться усно чи письмово за екзаменаційними білетами в період екзаменаційної сесії і проводиться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів семінарських занять та виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних, лабораторних, практичних, контрольних робіт) тощо.

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом та програмою на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за дванадцятибальною шкалою для загальноосвітнього циклу підготовки і за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно» «незадовільно») для циклу професійної підготовки та вносяться в екзаменаційну (залікову) відомість і залікову книжку студента.

Наказ про допуск до екзаменів видається за день до проведення першого екзамену на основі результатів семестрової атестації з дисциплін, що виносяться на екзамен.

Якщо дисципліна вивчається два або більше семестри, то екзамен, як форма підсумкового контролю, проводиться за програмою всього курсу дисципліни згідно навчальної програми.

Семестровий диференційований залік проводиться на останній парі з даної дисципліни.

Екзаменаційна оцінка виставляється на підставі результатів  здачі екзамену за білетом або письмовим завданням з урахуванням семестрової оцінки.

Під час екзамену студент може претендувати:

– на оцінку «4», якщо семестрова (річна) оцінка «3» при умові, що відповідь на білет чи письмове завдання виконано на оцінку «4» або «5» і хоча б одна із поточних атестацій або семестрова контрольна робота оцінена не нижче «4»;

– на оцінку «5», якщо семестрова оцінка(річна)  «4» при умові, що відповідь на білет чи письмове завдання виконано на оцінку «5» і хоча б одна із поточних атестацій або семестрова контрольна робота оцінена не нижче «5».

Повторне складання незадовільних заліків та екзаменів студентом проводиться не більше як з двох дисциплін за направленням завідувача відділенням згідно з графіком ліквідації заборгованостей студентами, що затверджується наказом директора :

– перший раз викладачу;

– другий раз комісії.

5.4.2 Поточна атестація студентів проводиться з усіх дисциплін 2 рази на семестр і виставляється у журнал навчальних занять у відповідну графу як середнє арифметичне модулів і/або поточних оцінок після якої залишається вільна графа для обов’язкової перездачі незадовільної (або не атестованих) оцінки.

Позитивні оцінки з поточної атестації та модулів не підлягають коригуванню.

Якщо студентом пропущено без поважних причин за семестр 50% і більше теоретичних і практичних занять з конкретної дисципліни, він не може бути атестованим з цієї дисципліни, про що у графах «Поточна атестація», «Модуль» ставиться відмітка «н/а».

Студент, який не з’явився на практичну, лабораторну, графічну роботу з будь-яких причин, або одержав незадовільну оцінку за виконання цих робіт, він зобов’язаний відпрацювати (і захистити, якщо таке вимагається) цю роботу до поточної атестації.

Якщо студент  не з’явився на практичну, лабораторну, графічну роботу з в журнал виставляється Н в чисельнику , а відпрацьована позитивна оцінка – в знаменнику.

5.4. 3 Державна підсумкова атестація

Результати державної підсумкової атестації з дисциплін, що вивчаються на першому та другому курсах,  записуються в журналі у графі «ДПА» без врахування річної чи семестрової оцінки.

Державна підсумкова атестація студентів регулюється Положенням про ДПА студентів з предметів загальноосвітньої підготовки в Охтирському коледжі СНАУ. (Додаток 3).

5.4.4  Враховуючи специфіку дисципліни «Фізичне виховання / культура»:

– на першому курсі семестровий диференційований залік може виставлятися на підставі останніх результатів фізичних досягнень;

– на старших курсах семестровий диференційований залік може виставлятися на підставі проведеного тестування фізичних досягнень студента.

5.4.5 Враховуючи специфіку дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням», де підсумковою атестацією є диференційований залік на завершальному етапі, підсумкова оцінка диференційованого заліку виводиться (IІ–III курс) за результатами останнього семестру із врахуванням результату підсумкової контрольної роботи.

5.4.6 Державна атестація

5.10.1. Державна атестація студентів передбачає Державний комплексний екзамен або захист дипломних проектів та регулюється Засобами діагностики якості вищої освіти та Положенням про екзаменаційну комісію  (Додаток 4).

5.4.8 Терміни поточної та підсумкової атестації студентів

Оцінки за контрольні роботи виставляються і оголошуються на наступному занятті.  Остання контрольна може виконуватися не пізніше як за два дні до кінця семестру.

Оцінки за практичні, лабораторні роботи виставляються і оголошуються в кінці заняття  або на наступному занятті.

Оцінки за участь у семінарському занятті виставляються під час заняття.

Оцінка за виконання і захист курсової роботи (проекту) виставляється в день захисту згідно складеного графіка .

Оцінка за екзамен виставляється в день складання екзамену згідно розкладу екзаменів.

 

 

  1. НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

 

6.1.   Здобувач вищої освіти – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

6.2.   Обліковими одиницями навчального часу студентів є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

6.2.1. Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години, як правило, становить 45 хвилин.

  • Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 10 академічних годин.
  • Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента за період 5-6 академічних днів.
  • Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається графіком навчального процесу. Облік навчального часу здійснюється в академічних годинах.

6.2.5.          Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року, що включає час теоретичного навчання, практик, підсумкового контролю та канікул.

6.2.6.          Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

6.3. Навчальні дні визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені коледжем.

  • Навчальні заняття у вищому навчальному закладі проводяться за розкладом. Розклад забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі.

6.5 Відвідування навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

В разі якщо студент без поважних причин пропустив більше ніж 30% і більше аудиторних занять йому наказом директора оголошується  догана та відповідна інформація вноситься до особової справи.

 

  1. РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

7.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані.

7.2 Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов’язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються відповідною цикловою методичною комісією.

7.3. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому коледжем, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу.

Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.

7.4.   Планування роботи викладача здійснюється за індивідуальними планами.

Індивідуальні плани складаються всіма викладачами, розглядаються і схвалюються на засіданні ЦМК, затверджуються заступником директора з начально-виховної роботи.

На період відряджень, хвороби, перебування на підвищенні кваліфікації тощо викладач звільняється від виконання всіх видів робіт, передбачених індивідуальним робочим планом. Хід виконання індивідуальних планів викладачів повинен періодично перевірятися шляхом обговорення на засіданнях ЦМК  з критичною оцінкою якості виконання кожного виду робіт, вимогою особистого пояснення кожним виконавцем причин низької якості, несвоєчасності виконання або невиконання роботи, передбаченої планом.

Облік навчальної роботи викладачів здійснюється за фактичними витратами часу. Наприкінці навчального року голова ЦМК  зобов’язаний оцінити якість виконання індивідуального плану роботи кожним викладачем. При підведенні підсумків навчального року на засіданні ЦМК  питання про виконання індивідуальних планів викладацьким складом є одним з головних.

Голови ЦМК до 1 липня, на підставі результатів виконання індивідуальних планів окремими викладачами,  складають  Звіт про виконану навчально-методичну роботу ЦМК за навчальний рік, що подається заступнику директора з навчально-виховної роботи.

До 1 липня “Звіт про виконання навчального навантаження педагогічними працівниками за навчальний рік” подається заступнику директора з навчально-виховної роботи.

 

  1. Порядок та методичні вимоги до проведення курсового проектування

8.1. Курсовий проект (робота) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням використовуючи сучасні технології та інформаційні заходи.

8.2. Кількість курсових проектів (робіт) з окремих дисциплін та терміни їх проведення визначається навчальним планом спеціальності.

8.3. Курсові проекти (роботи) як індивідуальні завдання виконуються кожним студентом самостійно під керівництвом викладача згідно графіка, затвердженого завідувачем відділення.

8.4. Тематика курсових проектів та індивідуальні завдання  розробляється і розглядається цикловою методичною комісією та затверджується заступником директора з навчально-виховної роботи перед  початком  навчального семестру.

8.4.1. Оцінювання курсових проектів (робіт) проводиться у чотирибальній шкалі оцінювання, шляхом захисту на відкритому засіданні комісії.

8.4.2. Курсові проекти можуть проходити нормоконтроль, якщо це передбачено в методичних вказівках до виконання курсового проекту, за 3 дні до захисту.

8.4.3. Курсові проекти (роботи) виконуються як у друкованому вигляді так і письмово від руки.

8.4.4. Курсова робота (проект) повинна бути підготовлена, прорецензована і допущена до захисту за 3 дні до початку захисту.

8.4.5. Студент, який не виконує індивідуально роботу і не представляє на перевірку матеріали в чорновому і чистовому варіанті у встановлені графіком терміни до захисту роботи не допускається.

8.5. Керівник курсового проекту (роботи):

8.5.1. Видає теми проектів (роботи) студентам на вибір, розробляє та погоджує з головою ЦМК завдання до кожної теми, вихідні дані і доводить до кожного студента в межах до 15 днів від початку семестру вивчення відповідної дисципліни (на першій консультації).

8.5.2. Складає графік проведення консультацій та графік захисту проектів (робіт) розробляє графік виконання курсових робіт із зазначенням відсоткової частки кожного розділу роботи та термінів здачі на перевірку керівнику курсової роботи і подає на затвердження завідувачу відділенням.

8.5.3. Проводить консультації згідно затвердженого графіка, надає методичну допомогу у підборі літератури та інших джерел, контролює хід та своєчасність виконання окремих розділів роботи, правильність розрахунків, прийнятих рішень, висновків, відповідність оформлення робіт вимогам ЄСКД та методичної розробки до виконання курсових робіт (проектів), підписує робочий варіант кожного розділу з датою виконання, дає дозвіл на виконання в чистому варіанті, робить записи відсоткового виконання в таблиці завдання і груповому журналі, інформує ЦМК та завідувача відділенням про хід виконання (невиконання) студентами відповідних розділів згідно графіка не менше 2 разів у семестр.

8.5.4. Розробляє та погоджує на засіданні ЦМК методичні розробки до виконання студентами в необхідній кількості в тому числі в бібліотеці коледжу, та в електронному вигляді.

8.5.5. Складає рецензію на кожну виконану роботу.

8.6. Голова циклової методичної комісії:

8.6.1. Забезпечує розробку, оновлення (в межах 15%) і погодження на комісії тематики курсових проектів та подає на затвердження заступнику директора з навчально-виховної роботи  в 15-ти денний термін від початку семестру, в якому вивчається ця дисципліна.

8.6.2. Забезпечує розробку разом з керівником курсового проекту (роботи) завдань до кожної теми, їх погодження на цикловій комісії і візування в 15-ти денний термін від початку семестру.

8.6.3. Здійснює поточний контроль за ходом курсового проектування згідно затвердженого графіка.

8.7. Завідувач відділення:

8.7.1. Затверджує графіки консультацій та графіки захистів курсових проектів (робіт) у 15-ти денний термін від початку семестру.

8.7.2. Здійснює поточний контроль за проведенням консультацій керівником курсового проектування, своєчасною видачею студентам тем та завдань курсових проектів (робіт), забезпеченням студентів достатньою кількістю методичних розробок до виконання курсових проектів (робіт).

8.7.3. Здійснює контроль за індивідуальним та самостійним виконанням робіт кожним студентом, збирає два рази в семестр та перевіряє чорнові і чистові варіанти розділів виконаних робіт після 35% їх виконання та після 70% їх виконання згідно графіка, візує та приймає відповідні рішення.

8.7.4. Аналізує результативність проведення захистів курсових проектів на основі висновків комісій із захисту, пропонує заходи щодо вдосконалення та покращення курсового проектування, видає проекти наказів.

8.8. Заступник директора з навчально-виховної роботи:

– затверджує тематику курсових проектів (робіт);

– контролює поновлення тематики в межах 15% щорічно;

– затверджує методрозробки до курсового проектування;

– аналізує результативність курсового проектування, видає накази, виносить питання на обговорення педагогічної ради, циклової методичної  комісії або методичної ради;

– вибірково контролює самостійну та індивідуальну роботу студентів з курсового проектування та консультативну роботу керівників.

 

  1. АТЕСТАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

Атестація здобувачів вищої освіти відбувається шляхом складання державного екзамену або  захисту дипломного проекту (роботи) відповідно до освітньо-професійної програми на відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії.

Порядок проведення атестації регулюється Положенням про екзаменаційну комісію Охтирського коледжу Сумського НАУ. (Додаток 4)

Додаток  1

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про самостійну роботу студентів

в Охтирському коледжі Сумського НАУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол №____ від __________ 2015 року

 

 

 

 

 

2015

 

  1. Загальні положення

 

1.1. Самостійна робота студентів регламентується Положенням про організацію освітнього процесу в Охтирському коледжі Сумського НАУ, Положенням про самостійну роботу студентів Охтирського коледжу Сумського НАУ.

1.2. Положенням про організацію освітнього процесу в Охтирському коледжі СНАУ   передбачено, що навчальний час, відведений для самостійної роботи студентів визначається робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

1.3. Мета самостійної роботи студентів:

  • розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності студентів;
  • формування в студентів потреби безперервного самостійного поповнення знань;
  • здобуття студентом глибокої системи знань як ознаки міцності знань;
  • самостійна робота студентів як результат морально-вольових зусиль.

1.4. Завдання самостійної роботи студентів:

  • навчити студентів самостійно працювати над літературою;
  • творчо сприймати навчальний матеріал і його осмислювати;
  • набути навички щоденної самостійної роботи в одержанні та узагальненні знань, вмінь.

 

  1. Організація самостійної роботи студентів

2.1. Зміст самостійної роботи студентів з конкретної дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни та робочою навчальною програмою вивчення дисципліни.

2.2. На самостійну роботу можуть виноситись:

  • частина теоретичного матеріалу, менш складного за змістом;
  • окремі практичні роботи, що не потребують безпосереднього керівництва викладача.

2.3. Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни:

  • основна література (підручник, конспект лекцій викладача, навчальні та методичні посібники);
  • додаткова література (наукова, фахова монографічна, періодична);
  • методичні матеріали (методичні рекомендації розроблені викладачами щодо виконання самостійної роботи студентами).

2.4. Самостійна робота над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватись у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

2.5. При використанні студентами складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку викладача.

2.6. При розробці робочої навчальної програми викладач у гр. 8 (самостійна робота студентів) вказує тему, розділи чи окремі питання, які винесені на самостійне опрацювання та джерела інформації по опануванню програмним матеріалом.

 

  1. Система навчально-методичних засобів для забезпечення

самостійної роботи студентів

(навчально-методичний комплекс)

 

3.1. При самостійному опрацюванні навчального матеріалу велике значення для студента має навчально-методичний пакет (комплекс), зміст якого передбачає:

  • навчальну програму з навчальної дисципліни з чітким визначенням змісту і об’єму аудиторної і позааудиторної навчальної роботи;
  • конспект лекцій, опорний конспект;
  • основні поради студентам щодо вивчення конкретної дисципліни (у письмовій формі) з вимогами до оцінки знань з даної дисципліни;
  • методичні рекомендації щодо вивчення окремих тем чи набуття практичних навичок;
  • перелік тем курсових робіт (проектів);
  • перелік питань, що виносяться на семінарські заняття;
  • підбірка контрольних завдань, запитань, тестів для самоперевірки;
  • перелік літератури;
  • робочий зошит (звіт) з виконання самостійної роботи.

3.2. Вимоги до складання методичних рекомендацій.

З метою допомоги студентам у оволодінні знаннями самостійно над конкретною темою навчальної дисципліни, викладач готує  методичні рекомендації, основними складовими яких можуть бути:

  • тема;
  • план;
  • література;
  • перелік знань та вмінь, набутих студентами після опрацювання теми;
  • конкретні завдання студенту по кожному винесеному питанню з методичними порадами по їх виконанню;
  • перелік контрольних питань для самоперевірки.

3.3. Види завдань до самостійної роботи.

Залежно від специфіки дисциплін викладач може видавати студентам різні види завдань самостійної роботи:

  • переробка інформації отриманої безпосередньо на обов’язкових навчальних заняттях;
  • робота з відповідними підручниками та особистим конспектом лекцій;
  • самостійне вивчення окремих тем або питань із розробкою конспекту;
  • робота з довідковою літературою;
  • написання рефератів, повідомлень;
  • творчі завдання (доповіді, проекти, есе, огляди тощо);
  • виконання підготовчої роботи до лабораторних та практичних занять;
  • виконання індивідуальних графічних, розрахункових завдань;
  • виконання курсових робіт (проектів);
  • підготовка письмових відповідей на проблемні питання;
  • виготовлення наочності;
  • складання картотеки літератури за змістом наступної фахової діяльності;
  • підбір власної бібліотеки з основних напрямів наступної фахової діяльності.

Викладач не обмежується в виборі інших завдань до самостійної роботи при відповідності змісту завдання робочій навчальній програмі дисципліни.

Самостійні завдання можуть виконуватись у робочому зошиті, на окремих картках, альбомних листах у вигляді креслення, графіків, кросвордів, анатомічних рисунків у альбомах тощо. Кращі роботи, як зразки, залишаються у предметних кабінетах (лабораторіях), експонуються на виставці студентських робіт тощо.

 

  1. Організація контрольних заходів самостійної роботи студентів

4.1. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль знань студентів. В робочій навчальні програмі (гр. 9) викладач вказує форми контролю самостійного вивчення студентами програмного матеріалу.

4.2. Поточний контроль є органічною частиною навчального процесу і проводиться під час лекцій, семінарських, практичних і лабораторних занять.

4.3. Форми поточного контролю:

  • усна співбесіда за матеріалами розглянутої теми на початку наступної лекції з оцінкою відповідей студентів (5–10 хв.);
  • письмове фронтальне опитування студентів на початку чи в кінці лекції (5–10 хв.);
  • фронтальний контроль знань студентів за кількома темами, винесеними на самостійну роботу (5–10 хв.). Проводиться на початку семінарських, практичних чи лабораторних занять;
  • перевірка домашніх завдань;
  • перевірка набутих вмінь на практичних, лабораторних заняттях;
  • тестова перевірка знань студентів;
  • інші форми.

4.4. Виконання деяких завдань самостійної роботи студентів може контролюватись при проведенні лабораторних та практичних занять, при проведенні семінарів (деякі питання семінару можуть стосуватися тем, які частково або повністю опрацьовані самостійно), викладач може передбачити проведення семінару повністю за темами самостійної роботи.

4.5. При модульній системі навчання теми самостійної роботи входять у модуль та атестацію. Контролюються після закінчення логічно завершеної частини лекцій та інших видів занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  2

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення практики студентів

в Охтирському коледжі

Сумського НАУ

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол №____ від ______________  2015 року

 

 

 

 

 

 

 

2015

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Це Положення регламентує питання проведення практики у Охтирському коледжі Сумського національного аграрного університету.

1.2 Метою  практики  є  оволодіння  студентами    сучасними
методами, формами організації та  знаряддями  праці  в  галузі  їх
майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у  вищому
навчальному  закладі  знань,  професійних  умінь  і  навичок   для
прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в  реальних
ринкових  і  виробничих  умовах,  виховання  потреби  систематично
поновлювати свої знання та творчо їх  застосовувати  в  практичній
діяльності.

1.3 Види та обсяги практик визначаються освітньо-професійною програмою підготовки фахівців, що відображається відповідно в навчальних планах і графіках навчального процесу.

Тривалість практики, що передбачена в освітньо-професійній програмі, може бути збільшена за рахунок вибіркової частини програми.

1.4 Зміст практики визначається її програмою.

1.6 Заходи, пов’язані з організацією практики, визначаються наказами директора коледжу.

 

2 ВИДИ І ЗМІСТ ПРАКТИКИ

 

2.1 Залежно від конкретної спеціальності основними видами практики є:

– навчальна (ознайомлювальна, для придбання первинних професійних умінь та навичок тощо);

– виробнича (технологічна);

– переддипломна.

2.2 Завданням навчальної практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутнього фаху, отримання первинних професійних умінь і навичок із загально-професійних та спеціальних дисциплін, обов’язковим є – оволодіння робітничою професією.

2.3 Метою виробничої практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок, ознайомлення безпосередньо на підприємстві, установі з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва, відпрацювання вмінь і навичок з робітничої професії та спеціальності, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових проектів (робіт).

Виробнича практика проводиться на підприємствах (організаціях, установах) на основі укладених угод.

2.4 Переддипломна практика студентів є завершальним етапом навчання і проводиться на випускному курсі з метою узагальнення і вдосконалення здобутих ними знань, практичних умінь та навичок, оволодіння професійним досвідом та готовності їх до самостійної трудової діяльності, а також збору матеріалів для дипломного проектування або для виконання дипломної роботи.

При проходженні студентами переддипломної практики власник підприємства (установи, організації) незалежно від форми власності та підпорядкування або уповноважений ними орган чи фізична особа, а також фізична особа, яка проводить господарську діяльність та зареєстрована в установленому порядку і відповідно до законодавства використовує найману

працю у разі потреби та можливості має право запропонувати випускникові роботу, укласти з випускником трудовий договір та надіслати його вищому навчальному закладу для направлення випускника на роботу.

2.5 Види практики за кожним напрямом (спеціальністю), їх тривалість і терміни проведення визначаються навчальним планом.

2.6 Зміст і послідовність практик визначається наскрізною програмою, яка розробляється цикловою комісією згідно з навчальним планом відповідно до стандарту вищої освіти і затверджується директором коледжу.

В наскрізній програмі визначаються конкретні рекомендації щодо видів і форм контролю рівня знань, умінь, навичок, яких студенти набули на кожному етапі практики.

Зміст наскрізної програми відповідає нормативно-правовим документам України щодо практики студентів, освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця та програмам всіх етапів практичного навчання (навчальна, виробнича, переддипломна практики). На основі цієї програми щорічно розробляються та затверджуються робочі програми відповідних видів практики. Робоча програма затверджується головою циклової комісії і затверджується директором коледжу.

Циклові комісії можуть розробляти, окрім наскрізних та робочих програм практики, інші методичні документи, які сприятимуть досягненню високої якості проведення практики студентів.

2.7. Практика в межах навчального року може проводитись як певними періодами так і шляхом чергування з теоретичними заняттями.

 

3 БАЗИ ПРАКТИКИ

 

3.1 Навчальна практика для отримання професійних навичок може проводиться у навчальних, навчально-виробничих майстернях, навчальних господарствах, навчально-дослідних ділянках, навчально-практичних центрах та інших допоміжних об’єктах навчального закладу.

3.2 Базами проведення практики можуть бути сучасні підприємства(організації , установи) різних галузей економіки,навчально-практичні центри за умови забезпечення у повному обсязі робочих навчальних планів і програм.

3.3 При підготовці фахівців за цільовими договорами з підприємствами (організаціями, установами) бази практики передбачаються у цих договорах.

3.4 Як бази практичної підготовки студентів можуть використовуватись за окремими спеціальностями (зокрема – Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва), регіональні навчально-практичні центри, які створені на базі провідних навчальних закладів, матеріально-технічна база яких відповідає вимогам програми практики.

3.5 Підприємства (організації, установи) незалежно від форм власності та підпорядкування, які є базами практики, повинні відповідати таким вимогам:

  • наявність структур, що відвідають вимогам програми практики, за якими здійснюється підготовка фахівців у коледжі;
  • наявність кваліфікованого керівництва практикою студентів;
  • можливість надання студентам на час практики робочих місць;
  • надання студентам права користування бібліотекою, лабораторіями, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики;
  • можливість працевлаштування випускників вищого навчального закладу;
  • наявність інформаційного забезпечення практикантів щодо новітніх технологій, які використовуються в галузі.

3.6 Визначення баз практики здійснюється директором коледжу на основі прямих угод із підприємствами (організаціями, установами) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

3.7 Студенти можуть самостійно за погодженням з керівництвом коледжу обирати для себе базу практики і запропонувати її для використання (за умови забезпечення цією базою виконання програми практики та укладання договору).

 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

 

4.1 Відповідальність за організацію та проведення практики покладається на директора коледжу.

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює заступник директора з навчально-виробничої роботи.

До керівництва практикою від навчального закладу залучаються досвідчені викладачі та керівні працівники, які викладають фахові дисципліни.

4.2 На студентів, які проходять практику на підприємстві (організації, установі), розповсюджуються законодавство України про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Тривалість робочого часу студентів під час проходження виробничої практики регламентується законодавством України про працю.

4.3Керівники баз практики своїм наказом зараховують студентів на конкретні робочі місця(посади), а за відсутності робочих місць – дублерами працівників, а також призначають керівників практики.

4.4 Організаційними заходами, що забезпечують підготовку та порядок проведення практики, є:

– розробка наскрізних та робочих програм практики студентів, підготовка яких здійснюється за різними напрямами та спеціальностями;

– визначення баз практики;

– призначення керівників практики;

– укладання угоди на проведення практики між навчальним закладом та підприємством (організацією, установою);

– направлення студентів на бази практики;

– складання тематики індивідуальних завдань на практику за погодженням з базою практики;

– повідомлення про прибуття студента на практику;

– підготовка форм звітної документації за результатами проведення практики.

4.5 Основним організаційно-методичним документом, що регламентує діяльність студентів і керівників практики, є наскрізна програма практики.

Програми практики повинні відповідати вимогам галузевих стандартів вищої освіти, професійних стандартів, ураховувати специфіку спеціальності (напряму підготовки) та останні досягнення науки і виробництва. Тому вони повинні переглядатися та доопрацьовуватися за участю роботодавців відповідної сфери не рідше, ніж один раз на три роки. Розробка та видання програм практики для нових напрямів (спеціальностей) здійснюються не пізніше, ніж за семестр до її початку.

Програми практики повинні містити наступні основні розділи:

– цілі і завдання практики;

– організація проведення практики;

– зміст практики;

– індивідуальні завдання;

– вимоги до звіту про практику;

– підведення підсумків практики.

Крім того, розділи програми практики можуть включати методичні вказівки (рекомендації) щодо проходження практики, перелік літератури та необхідної документації, екскурсії під час проведення практики та інші заходи, що сприяють закріпленню знань, отриманих під час навчання.

4.6 На початку практики студенти повинні отримати інструктаж з охорони праці в галузі, ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, порядком отримання документації та матеріалів.

4.7 Тривалість робочого часу студентів під час проходження практики регламентується Кодексом законів про працю України і складає для студентів віком від 15 до 16 років 24 години на тиждень, від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень (ст. 51), від 18 років і старше – не більше 40 годин на тиждень (ст. 50).

4.7 Наказом директора коледжу про проведення практики студентів визначається:

– місце та терміни проведення практики;

– склад студентських груп;

– відповідальний керівник за організацію практики та оформлення підсумкового звіту за її результатами;

– посадова особа, на яку покладено загальну організацію практики та контроль за її проведенням (заступник директора з навчально-виробничої роботи).

4.8 Відповідальним за організацію і проведення практики на відділеннях є завідувач відділення, який:

– здійснює керівництво навчально-методичним забезпеченням практики на відділенні;

– інформує студентів про місце, строки проведення практики та форми звітування;

– здійснює контроль за організацією та проведенням практики, виконанням програми практики, своєчасним складанням заліків і звітної документації за підсумками практики;

– заслуховує звіти циклових комісій про проведення практики на педагогічній раді.

4.9 Керівник практики від навчального закладу:

– забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики, надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, теми курсового і дипломного проектів, методичні рекомендації щодо оформлення звітної документації тощо), перелік яких встановлює навчальний заклад;

– у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

– контролює забезпечення нормальних умов праці та проведення з ними обов’язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

– у складі комісії приймає заліки з практики;

– подає заступнику директора з навчально-виробничої роботи звіт про проведення практики із зауваженнями і пропозиціями щодо поліпшення практики студентів.

4.10 Обов’язки безпосередніх керівників, призначених базами практики, зазначені в угодах на проведення практики.

Керівник практики від підприємства, що здійснює загальне керівництво практикою:

  • несе особисту відповідальність за проведення практики в межах своєї компетенції;
  • організовує практику згідно з програмами практики;
  • визначає місця практики, забезпечує найбільшу ефективність її проходження;
  • організовує проведення інструктажу з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки відповідними фахівцями;
  • забезпечує виконання погоджених з навчальним планом графіків проходження практики по структурних підрозділах підприємства;
  • надає студентам-практикантам можливість користуватись наявною літературою, необхідною документацією;
  • забезпечує і контролює дотримання студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку;
  • створює необхідні умови для засвоєння практикантами нової техніки, передової технології, сучасних методів організації праці;
  • оцінює якість роботи практикантів, складає на них виробничі характеристики з відображенням в них виконання програми практики, якості професійних знань та умінь, відношення студентів до роботи, виконання індивідуальних завдань, організаторських здібностей, бере участь в освоєнні нової техніки та технології;
  • допомагає в підборі матеріалу для курсових та дипломних проектів.
  1. 11 Студенти коледжу при проходженні практики зобов’язані:

– до початку практики одержати від керівника практики від навчального закладу направлення, методичні матеріали (методичні вказівки, програму, щоденник, індивідуальне завдання) та консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

– своєчасно прибути на базу практики;

– у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики та вказівками її керівників;

– вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії та внутрішнього трудового розпорядку;

– нести відповідальність за виконану роботу;

– своєчасно оформити звітну документацію та скласти залік з практики.

 

 

5 МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИКИ

 

5.1 Норма часу на проведення захисту звіту за практику встановлюється із розрахунку 0,33 год.* на одного студента кожному члену комісії (кількість членів комісії не більше 3 осіб).

5.2 Під час практики за студентами зберігається право на одержання стипендії за результатами семестрового контролю.

5.3 Обсяги часу на керівництво практикою не повинні перевищувати обсяги часу, передбачені навчальним планом.

5.4 Робочий час керівника практики від навчального закладу враховується як педагогічне навантаження, що заплановане йому на керівництво практикою на навчальний рік.

 

 

 

 

6 ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

 

6.1 Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання.

Форма звітності студента за практику – це подання звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником бази.

Звіт разом з іншими документами, встановленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та ін.), подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу. Після доопрацювання та остаточного погодження з керівником практики звіт подається на захист.

Звіт має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, висновки і пропозиції, список використаної літератури тощо.

Комісія приймає залік (або диференційований залік) у студентів у навчальному закладі до початку наступного семестру.

6.3 Студент, який не виконав програму практики без поважних причини, відраховується з коледжу.

Якщо програма практики не виконана студентом з поважної причини, то навчальним закладом надається можливість студенту проходження практики повторно через рік. Можливість повторного проходження практики через рік надається і студенту який на підсумковому заліку отримав негативну оцінку.

6.4 Результат заліку за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписом голови комісії і враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатами підсумкового контролю.

6.5 Підсумки кожної практики обговорюються на засіданні циклової комісії, а загальні підсумки практики підводяться на педагогічній раді коледжу не менше одного разу протягом навчального року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора

Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про державну підсумкову атестацію студентів Охтирського коледжу

 Сумського НАУ

 

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол №____ від ___________  2015 року

 

 

 

 

 

2015

 

  1. Загальні положення

 

1.1. Державна підсумкова атестація (далі – атестація) студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у Охтирському коледжі Сумського НАУ (далі – коледж) – це форма контролю за відповідністю освітнього рівня студентів навчальним програмам.

Атестація проводиться відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Положення про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах I – II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.07.2010р. № 675 та даним положенням.

Зміст, форми й терміни проведення атестації визначаються навчальними планами і графіком навчального процесу, які затверджені директором коледжу. Перелік предметів, з яких здійснюється атестація, визначається цим Положенням.

1.2 Предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у коледжі одночасно із дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста на першому і другому курсах. Атестати про повну загальну середню освіту замовляються і одержуються коледжем після закінчення студентом другого курсу (після повного опрацювання програми загальноосвітньої підготовки) і зберігаються в особовій справі студента до закінчення ним навчання.

1.4. Разом з атестатом про повну загальну середню освіту видається додаток до нього, в якому зазначаються досягнення студентів у навчанні в балах (дванадцять, одинадцять, десять тощо). До додатка до атестата про повну загальну середню освіту заносяться усі предмети загальноосвітньої підготовки навчального плану коледжу.

1.5. Для студентів коледжу встановлюються види морального стимулювання за високі досягнення у навчанні, передбачені Положенням про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2000 №584 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 17.03.2008 №186), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2000 зa №924/5145.

Рішення про представлення студентів коледжу до нагородження золотою або срібною медаллю приймається педагогічною радою, погоджується з Департаментом освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації і затверджується наказом директора коледжу.

Студентам, нагородженим золотою або срібною медаллю, видається атестат з відзнакою про повну загальну середню освіту та відповідна медаль.

1.6. Контроль за дотриманням вимог організації та проведення атестації покладається на директора коледжу.

 

  1. Проведення атестації

 

2.1. Атестація в коледжі, що здійснює підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти, проводиться з предметів: української мови (обов’язково), історії України (обов’язково) та математики (як профільного).

2.2. Атестація з кожного предмета проводиться у письмовій формі у  вигляді комплексного завдання.

2.3. Проведення атестації відбувається згідно графіка навчального процесу на другому курсі.

2.4. Завдання для атестації розробляються цикловою методичною комісією загальноосвітніх дисциплін і затверджуються директором коледжу.

2.5. Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

2.6. Підсумкові бали виставляються у додаток до атестата про повну загальну середню освіту на підставі семестрових балів незалежно від результатів атестації. Бали за атестацію виставляються у додаток окремо.

2.7. Студенти, які одержали під час атестації один, два, три бали, допускаються до повторної атестації, яка проводиться до початку нового навчального року (наступного семестру). Строки проведення повторної атестації встановлюються коледжем.

Завдання для повторної атестації розробляються цикловою методичною комісією і затверджуються директором коледжу.

2.8. Студенти, які одержали під час повторної атестації один, два, три бали, відраховуються з коледжу.

2.9. Студенти, які хворіли під час проведення атестації, зобов’язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року (наступного семестру).

Студенти, які не з’явились на атестацію без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію.

2.10. Не допускається проведення різних форм атестації для студентів з одного предмета залежно від джерел фінансування навчання.

2.11. Студенти, які беруть участь у міжнародних олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах, виставках, що мають статус міжнародних і проходять у період атестації, атестуються на підставі семестрових балів.

Учасники міжнародних олімпіад, спортивних змагань, конкурсів, виставок звільняються від атестації з предметів, з яких вони стали призерами. У додаток до атестата про повну загальну середню освіту їм виставляється з цих предметів підсумковий бал 12.

2.12. Учасники всеукраїнських олімпіад (змагань, конкурсів) серед студентів вищих навчальних закладів І–II рівнів акредитації звільняються від атестації з відповідних предметів. Підсумкові бали їм виставляються на підставі семестрових балів.

2.13. Підставою для звільнення від атестації є рішення педагогічної ради, на основі якого видається наказ директора коледжу.

 

  1. Державні атестаційні комісії

3.1. Атестація здійснюється державними атестаційними комісіями з предметів, які створюються не пізніше ніж за два тижні до початку атестації.

До складу комісії, що затверджується директором коледжу входять:

  • голова комісії (директор коледжу або його заступник);
  • члени комісії (два викладачі, один з яких викладає даний предмет).

Головою комісії не може бути директор коледжу (його заступник), який викладає у цій групі предмет, з якого проводиться атестація.

3.2. Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчально-виховної  роботи і доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку атестації.

3.3. До складання атестації допускаються студенти, які виконали вимоги навчального плану щодо загальноосвітньої підготовки. Списки студентів, допущених до її складання, подаються в державну атестаційну комісію завідувачем відділення.

3.4. Втручання у проведення атестації та визначення її результатів особами, які не є членами комісії, не допускається.

3.5. Результати атестації заносяться до протоколу встановленого Міністерством освіти і науки України зразка, який підписують голова та члени державної атестаційної комісії.

Протоколи державних атестаційних комісій про результати атестації та матеріали атестації зберігаються в коледжі 3 роки.

 

  1. Апеляційні комісії. Подання апеляцій

4.1. Для забезпечення об’єктивного проведення атестації створюються апеляційні комісії з кожного предмета.

4.1. Чисельність і склад апеляційних комісій затверджуються директором коледжу.

4.2. Зауваження й пропозиції щодо процедури проведення та об’єктивності оцінювання результатів атестації, що проводилася у письмовій формі, можуть подаватися до апеляційної комісії протягом трьох робочих днів після оголошення результатів атестації.

4.3. Матеріали атестації розглядаються апеляційними комісіями не більше трьох робочих днів після подання обґрунтованої заяви. Результати розгляду апеляції оформлюються відповідним протоколом, де виставляється відповідна обґрунтована оцінка.

4.4. Повторна атестація апеляційними комісіями не проводиться.

Додаток 4

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора

Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про ЕКЗАМЕНАЦІЙНУ КОМІСІЮ Охтирського коледжу

Сумського НАУ

 

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол №____ від __________ 2015 року

 

 

 

 

 

2015

 

  1. Загальні положення

1.1 Атестація здобувачів вищої освіти здійснюється екзаменаційною комісією (далі – ЕК) на завершальному етапі навчання з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Атестація здобувачів вищої освіти – молодших спеціалістів здійснюється відповідно до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», державних та галузевих стандартів освіти, стандартів освітньої діяльності і стандартів вищої освіти, інших нормативних актів України з питань освіти.

Атестація випускників проводиться в коледжі  за акредитованими спеціальностями та завершується видачею документів встановленого зразка про присудження відповідного ступеня освіти та присвоєння здобутої кваліфікації.

1.2. Строк повноважень державних комісій становить один календарний рік.

  1. 3. Формування, організацію роботи та контроль за діяльністю державних комісій здійснює керівник вищого навчального закладу.

 

1.4  Завданнями державних екзаменаційних комісій є:

  • комплексна перевірка й оцінка теоретичної та практичної фахової підготовки студентів-випускників освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст;
  • прийняття рішення про присвоєння випускникам відповідної кваліфікації та щодо видачі диплома (диплома з відзнакою з урахуванням рекомендації випускової циклової методичної комісії;
  • розробка пропозицій щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з відповідного напряму підготовки (спеціальності).

 

  1. Порядок комплектування державної екзаменаційної комісії

 

2.1 Обов’язки голови, членів та секретаря державної екзаменаційної  комісії

 

2.1.1 Державна екзаменаційна  комісія створюється щороку як єдина для усіх форм навчання у складі голови та членів державної комісії з кожної спеціальності.

Списки голів державних екзаменаційних  комісій у двох примірниках, завірені підписом директора Охтирського коледжу СНАУ, погоджуються вченою радою Сумського національного аграрного університету не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

 

2.1.2  Головою державної екзаменаційної  комісії призначається фахівець у відповідній галузі або провідний науковець відповідного напряму наукової діяльності. Головою державної комісії може призначатись науково-педагогічний (педагогічний) працівник з спеціальності, який не є працівником Охтирського коледжу СНАУ. Одна й та сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років поспіль.

 

 Голова державної комісії зобов’язаний:

  • ознайомити всіх членів державної екзаменаційної  комісії з їх правами та обов’язками;
  • довести до членів державної екзаменаційної комісії основні завдання та вимоги щодо державної атестації студентів, критерії оцінювання якості підготовки випускників, розклад роботи державної екзаменаційної  комісії, особливості організації та проведення державного екзамену або захисту дипломного проекту;
  • забезпечити роботу державної екзаменаційної  комісії відповідно до затвердженого розкладу;
  • обов’язково бути присутнім на проведенні державного екзамену або захисту дипломного проекту, на засіданнях державної екзаменаційної  комісії під час обговорення результатів екзаменів, виставлення оцінок, вирішення питань про присвоєння ОКР молодший спеціаліст, професійної кваліфікації та прийняття рішення про видачу дипломів державного зразка або відмову в їх видачі;
  • розглядати звернення студентів з питань проведення захисту проекту або складання державного екзамену та приймати відповідні рішення;
  • контролювати роботу секретаря державної екзаменаційної  комісії щодо підготовки необхідних документів;
  • складати звіт про результати роботи державної комісії та після обговорення його на заключному засіданні подати директору Охтирського коледжу СНАУ.

 

2.1.3 Заступником голови державної екзаменаційної   комісії (за необхідності) можуть призначатися: директор Охтирського коледжу СНАУ, заступник директора з навчально-виховної роботи , завідувач відділенням або один із членів державної комісії.

 

2.1.4 До складу державної комісії входять:

  • директор Охтирського коледжу СНАУ або заступник директора з навчально-виховної роботи;
  • завідувач відділення;
  • викладачі профілюючих відділень, голови циклових методичних комісій, викладачі, наукові співробітники;
  • фахівці з відповідних видів економічної та виробничої діяльності, представники галузевих об’єднань роботодавців, працівники науково-дослідних інститутів, інших вищих навчальних закладів.

 

2.1.5 Персональний склад членів державної екзаменаційної  комісії затверджується наказом директора Охтирського коледжу СНАУ не пізніше ніж за місяць до початку роботи державної  екзаменаційної  комісії.

 

2.1.6  Кількість членів державної екзаменаційної  комісії становить 4-6 осіб.

 

2.1.7 Засідання державної комісії оформляються протоколами.

 

У протоколах відображаються оцінка, отримана студентом під час державної атестації, рішення державної  екзаменаційної  комісії про присвоєння студенту освітнього рівня молодший спеціаліст, кваліфікації за відповідним напрямом підготовки, спеціальністю , а також інформація про видачу йому диплома (диплома з відзнакою).

 

2.1.8  Секретар державної екзаменаційної  комісії призначається наказом директора Охтирського коледжу СНАУ з числа працівників відділення і не є членом державної екзаменаційної  комісії. Секретар державної екзаменаційної  комісії забезпечує правильне і своєчасне оформлення документів.

До початку роботи державної комісії секретар повинен:

  • підготувати бланки протоколів засідання державної екзаменаційної комісії;
  • отримати супровідні документи (накази, розпорядження, подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломного проекту, відомості про виконання студентами навчального плану і отримані оцінки, залікові книжки тощо), що необхідні для забезпечення якісної та кваліфікованої роботи державної екзаменаційної  комісії.

 

Під час роботи державної екзаменаційної  комісії секретар:

  • доводить до відома голови і членів державної екзаменаційної комісії інформацію, що стосується її роботи;
  • веде протоколи засідань державної екзаменаційної  комісії.

 

Перед засіданням державної екзаменаційної  комісії щодо проведення захисту проекту (роботи) секретар отримує від циклової методичної  комісії:

  • дипломні проекти;
  • рецензії на дипломні проекти;
  • довідки підприємств, установ і організацій про дозвіл на використання їх матеріалів при написанні дипломного проекту (дипломної роботи) за наявності;
  • довідки або акти про впровадження наукових досліджень, листи-замовлення підприємств на виконання дипломного проекту (дипломної роботи) за наявності;

 

 

Після засідання державної екзаменаційної  комісії секретар державної комісії:

  • передає завідувачу відділення оформлений протокол;
  • повертає завідувачу  відділення дипломні проекти та отримані супровідні документи.

 

  1. Організація і порядок роботи державної екзаменаційної  комісії

 

3.1 Державні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального процесу Охтирського коледжу СНАУ на поточний навчальний рік.

 

3.2 Розклад роботи кожної державної екзаменаційної  комісії, узгоджений з головою державної екзаменаційної  комісії, готується завідувачем відділенням, затверджується директором Охтирського коледжу СНАУ не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів або захисту проекту.

 

  1. 3 Не пізніше ніж за один день до початку державних екзаменів або захисту дипломного проекту завідувачем відділення до державної екзаменаційної комісії подаються:
  • наказ директора Охтирського коледжу СНАУ про затвердження персонального складу державної екзаменаційної комісії;
  • розклад роботи державної екзаменаційної комісії;
  • списки студентів, допущених до складання державної атестації;
  • подання голові державної екзаменаційної  комісії щодо захисту проекту;
  • зведена відомість, завірена заступником директора з навчально-виховної роботи про виконання студентами навчального плану й отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик тощо протягом усього строку навчання;
  • залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;
  • комплексні кваліфікаційні завдання, розроблені відповідно до програми комплексного державного екзамену.

 

3.4 При  комплексного екзамену до державної екзаменаційної  комісії додатково подаються:

  • критерії оцінювання усних або письмових (тестових) відповідей студентів;
  • комплект екзаменаційних білетів, комплексних завдань;
  • варіанти правильних відповідей (при тестовій формі);
  • перелік наочного приладдя, матеріалів довідкового характеру, технічні та дидактичні засоби й обладнання, що дозволені для використання студентами під час підготовки та відповідей на питання у ході державного екзамену.

 

3.5  Екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік матеріалів та обладнання подаються голові державної екзаменаційної  комісії.

 

3.6  При захисті дипломних проектів до державної екзаменаційної  комісії подаються:

  • дипломний проект студента із записом висновку завідувача відділення про допуск студента до захисту;
  • письмовий відгук керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання дипломного проекту;
  • письмова рецензія на дипломний проект.

 

 

3.7 Складання державних екзаменів чи захист дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної  комісії за участю не менше половини її складу за обов’язкової присутності голови державної комісії.

 

3.8 Після проведення захисту секретар державної екзаменаційної  комісії передає бланки протоколів завідувачу  відділення, який формує справу (зшиває окремі бланки протоколів, нумерує сторінки, підписує у директора коледжу та скріплює печаткою відповідно до вимог інструкції з діловодства.

 

3.9 Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

3.10  Протокол підписують голова та члени державної екзаменаційної  комісії, що брали участь у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

3.11  Рішення державної екзаменаційної  комісії про оцінку результатів складання державних екзаменів або (та) захисту проектів , а також про видачу випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення Охтирського коледжу СНАУ, отримання певного рівня вищої освіти та здобуття певної кваліфікації приймається на закритому засіданні державної екзаменаційної  комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної екзаменаційної  комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова державної екзаменаційної  комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член державної екзаменаційної  комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

3.12 Проведення засідання державної екзаменаційної  комісії при захисті дипломного проекту включає:

  • оголошення секретарем державної комісії прізвища, імені та по батькові студента, теми його проекту;
  • доповідь студента у довільній формі про сутність проекту, основні технічні (наукові) рішення, отримані результати та ступінь виконання завдання. При цьому можуть використовуватися різні форми візуалізації доповіді: обов’язковий графічний матеріал проекту, визначений завданням на дипломне проектування, слайди, мультимедійні проектори, аудіо -, відеоапаратура тощо;
  • відповіді на запитання членів державної комісії;
  • оголошення секретарем державної екзаменаційної  комісії відгуку керівника або виступ керівника зі стислою характеристикою роботи випускника в процесі підготовки проекту;
  • оголошення секретарем державної екзаменаційної комісії рецензії на проект (роботу);
  • відповіді студента на зауваження керівника проекту та рецензента;
  • оголошення голови державної екзаменаційної  комісії про закінчення захисту.

 

3.13  Студентам, які успішно склали державні екзамени, а також захистили проект відповідно до освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної екзаменаційної  комісії присвоюються відповідний освітній рівень, кваліфікація. На підставі цих рішень вищим навчальним закладом видається наказ про випуск, у якому зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної комісії та номер диплома (диплома з відзнакою) фахівця.

 

  1. Підбиття підсумків роботи державної екзаменаційної комісії

 

4.1. Результати захисту проектів та оцінки усних екзаменів  оголошуються в день їх складання (захисту).

 

  1. 2. За підсумками діяльності державної екзаменаційної комісії голова державної екзаменаційної комісії складає звіт, який затверджується на її заключному засіданні.

 

У звіті відображаються рівень підготовки фахівців з напряму підготовки (спеціальності) і характеристика знань, умінь та компетентностей випускників, якість виконання проектів (робіт), актуальність їх тематики та відповідність сучасному стану науки, техніки і виробництва. Вказуються недоліки, допущені у підготовці фахівців, зауваження щодо забезпечення організації роботи державної комісії тощо. У ньому даються пропозиції щодо:

  • поліпшення якості підготовки фахівців;
  • усунення недоліків в організації проведення державних екзаменів і захисту випускних проектів.
  1. 3. Звіт про роботу державної комісії після обговорення на її заключному засіданні подається директору Охтирського коледжу СНАУ в двох примірниках у двотижневий строк після закінчення роботи державної комісії.

 

4.4. Результати роботи, пропозиції і рекомендації державної екзаменаційної  комісії обговорюються на засіданнях циклових методичних комісій, засіданнях вченої ради вищого навчального закладу.

Додаток  5

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

Охтирський коледж

Сумського національного аграрного університету

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ директора

Охтирського коледжу Сумського НАУ

№32/1А від 30.06.2015р.

__________ В.В.Домашенко

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію закордонної практики студентів

в Охтирському коледжі

Сумського НАУ

 

 

 

 

 

 

Ухвалено на засіданні педагогічної ради

Протокол №____ від ______________  2015 року

 

 

 

 

 

 

2015

 

  1. Організаційні положення

 

Практика студентів за кордоном – одна з форм проведення практичної підготовки, що є компонентою освітньо-професійної програми підготовки фахівців для здобуття кваліфікаційного рівня і проводиться відповідно до навчальних планів спеціальностей та положення «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2005 року №264.

Метою організації закордонної практики (далі практики) є сприяння інтеграції національної аграрної освіти до світового освітнього простору на основі закріплення теоретичних знань студентів та вивчення практичного досвіду з організації та ведення сільськогосподарського виробництва у країнах з розвиненим аграрним сектором економіки; оволодіння студентами передовими технологіями вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, вивчення досвіду застосування сучасної техніки та набуття практичних навичок роботи з нею. Важливим для студентів економічних спеціальностей є ознайомлення з системою ведення бухгалтерської статистичної звітності і визначення фінансових результатів діяльності. Практика студентів за кордоном проводиться на сучасних підприємствах і організаціях сільськогосподарської галузі країн світу.

 

1.1. Проходження практики за межами України здійснюється за наказом директора.

1.2. Підставою для участі студентів у відбірковому турі є  особиста заява студента.

1.3. При відборі студентів враховуються наступні вимоги приймаючих організацій та університету:

  • вік студента ( в залежності від програми не менше 18 – 20 років);
  • бути студентом 2,3 року навчання( не випускний курс);
  • стан здоров’я, що відповідає вимогам програм практик, підтверджений довідкою від лікаря;
  • достатній рівень володіння іноземними мовами ( кожен студент проходить обов’язковий контроль мовної підготовки з підсумковим висновком відділу міжнародних зв’язків університету;
  • наявність закордонного паспорту;
  • матеріальний та сімейний стан;
  • відсутність правопорушень під час навчання в Охтирському коледжі Сумського НАУ;
  • наявність посвідчень водія, тракториста та інших, що підтверджують кваліфікацію та професійні навички студента ( за вимогою програми практики).

Перевагу під час конкурсного відбору мають діти-сироти, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, особи, що мають посвідчення водія, активні учасники громадського життя університету.

1.4. Організація  відбіркового туру та подальша організація поїздки покладається на відділ міжнародних зв’язків Сумського національного аграрного університету.

 

1.5. На момент від’їзду студенти повинні прослухати курс з охорони праці, національних особливостей, митного законодавства, правових питань, традицій держави та з питань соціально-економічних, адміністративних умов у країні перебування.

 

1.6. На практику за кордон допускаються студенти, які успішно навчаються, та своєчасно переплатили за навчання на термін перебування за кордоном (контрактна форма навчання). У разі необхідності надається можливість навчатись за індивідуальним графіком, переносу терміну сесії, в межах діючих нормативних документів та відпустка з правом повторного навчання на відповідному курсі.

 

 

1.7. Навчально-методичне керівництво практикою здійснює заступник директора з виробничо-практичного навчання та відділ міжнародних зв’язків СНАУ.

Студенти коледжу під час проходження практики зобов’язані:

  • до початку практики одержати від керівника практики консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
  • своєчасно прибути на базу практики;
  • у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками керівників, при можливості інформувати про хід проходження практики під час перебування за кордоном;
  • вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки та санітарії;
  • нести відповідальність за виконану роботу;
  • своєчасно скласти залік з практики;
  • сплатити навчання за семестр, що йде після повернення із закордонної практики;

 

1.9. У разі грубого порушення умов та термінів програми практики студент відраховується з коледжу з подальшою компенсацією усіх нанесених збитків.

 

  1. Обов’язки завідувача відділення:

 

2.1. Сприяти організації відбіркових турів, надавати рекомендації з відбору кращих студентів для практики за кордон.

 

2.2. Узгоджувати накази про практику студентів за кордоном, а при необхідності видавати накази про упорядкування навчання студентів у поточному та наступному семестрах.

 

  1. Обов’язки відділу міжнародних зв’язків Сумського національного аграрного університету:

 

3.1. Підтримувати постійний контакт та листування із закордонними організаціями, та студентами-практикантами, які знаходяться за кордоном, та надавати необхідну підтримку.

 

3.2. Надавати інформацію студентам з приводу умов та термінів проходження практик за кордоном.

 

3.3. Організовувати засідання комісій з відбору студентів для проходження практики за кордоном.

 

3.4. Надавати протокол відбору студентів, підписаний членами комісій, на затвердження ректору університету.

 

3.5. Організовувати заповнення та відправлення поштою, або з кур’єром необхідних документів на адресу представника закордонних організацій.

 

3.6. Організовувати вивчення студентами курсу безпеки праці та контролювати знання кожного студента з цього курсу.

 

3.7. Нести відповідальність перед закордонними організаціями про дотримання умов відбору студентів та своєчасне оформлення та відправлення документів.

 

3.8. Звітувати закордонним організаціям про хід організації поїздки студентів до відповідної держави.

 

3.9. Контролювати, щоб студенти з недостатнім рівнем іноземної мови пройшли додатковий курс мовної підготовки до моменту від’їзду. Разом з кафедрою іноземних мов організовувати постійно діячі курси.

 

3.10. Допомагати студентам у підготовці документів на відкриття виїзних віз та нести відповідальність, щоб виїзд студентів був своєчасним і носив організований характер, як це передбачено умовами програм.

 

3.11. Надавати необхідну допомогу міжвузівським асоціаціям студентів аграрних вузів України та закордонним установам з організації від’їзду студентів до відповідної держави.

 

3.12. Доводити до відома студентів послідовність отримання наказів до виїзду на закордонні практики:

  • наказ про включення до груп для проходження практик – готує і подає відділ міжнародних зв’язків СНАУ, по мірі проходження співбесід (відбору) після отримання студентами віз з посольств з визначенням планує мого терміну;
  • на підставі першого наказу та довідки відділу міжнародних зв’язків СНАУ та з урахуванням показників кожного студента у навчанні завідувачі відділення готують і подають наказ про упорядкування навчання студентів у поточному та наступному семестрах;
  • на підставі другого наказу готується наступний наказ « Про направлення для проходження практики у фермерське господарство країни перебування 3… до..» – готує та подає відділ міжнародних зв’язків СНАУ;
  • якщо студент, який від’їжджає на закордонну практику, не отримав згоди адміністрації Охтирського коледжу СНАУ та не упорядкував подальше навчання у поточному та наступному семестрах, він може бути відрахований з навчального закладу;
  • до від’їзду на закордонну практику студент повинен отримувати копію наказу «Про направлення для проходження закордонної практики….» зі строками перебування за кордоном;
  • у разі перевищення строку перебування за кордоном студент може бути відрахований з навчального закладу.

 

  1. Матеріальне забезпечення практики

4.1. Практика за кордоном є добровільною справою студентів. Вищий навчальний заклад має право на госпрозрахунковій основі надавати консультаційні послуги щодо оформлення документів, які необхідні для від’їзду за кордон (віза, транзитні візи, реєстраційна анкета, робоча картка, поліс медичного страхування, міжнародний студентський квиток, проїздні документи, банківські та поштові витрати). Перелік послуг та їх вартість визначаються відповідно до кошторису-калькуляції, що розробляється госпрозрахунковою організацією та організатором практики за кордоном і затверджується щорічно у встановленому законодавством порядку для кожної програми практики окремо.

 

4.2. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентом зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

 

  1. Підведення підсумків практики

5.1. По завершенню практики кожен студент повинен підготувати звіт, згідно методичних вказівок та захистити його у встановленому порядку. Форма та порядок звітності студента за практику визначається Охтирським коледжем СНАУ відповідно до чинного законодавства.