Сервіси

1 грудня – День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми

Проблема ВІЛ/СНІДу є, на жаль, актуальною та гострою для нашого суспільства. Темпи зworld_aids_day_ribbonростання кількості ВІЛ інфікованих вражають, адже в світі кожні 12 секунд одна людина інфікується, а кожні 16 секунд одна людина помирає…

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров’я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД. Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом – звернути увагу суспільства на цю проблему.

У 2003 році Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом виступила з ініціативою змінити назву Дня 1 грудня з «День боротьби» на «День порозуміння з ВІЛ-позитивними людьми» з метою підвищення рівня толерантного ставлення суспільства до людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Пропозиція була прийнята.  В цей День ми не вшановуємо пам’ять померлих від СНІДу, влаштовуючи ходи зі свічками, не відвертаємо людей від цієї проблеми, говорячи, що це «чума XI століття», а навпаки – вчимо їх жити пліч-о-пліч із ВІЛ-позитивними, намагаємось збудити у свідомості суспільства толерантне ставлення до них, зменшити рівень стигматизації. Тому що ця епідемія поступово перетворюється на пандемію, яку, на жаль, спинити важко.

1 грудня 2015 року за ініціативи психологічної служби  Охтирського коледжу СНАУ  відбулися тренінгові заняття «ВІЛ та СНІД: достовірно про проблеми», «1 грудня – День порозуміння з ВІЛ-інфікованими», зустріч з завідуючою кабінетом «Клініка дружня до молоді» Мучнік Г.М. , акція «Молодь проти СНІДу», коментований перегляд відео сюжетів «ВІЛ/СНІД: міфи та реальність» з метою формування у студентської молоді відповідальної поведінки, особистої та соціальної компетентності в умовах епідемії ВІЛ/СНІД, толерантного ставлення до людей з ВІЛ та СНІД.

Що це таке?

ВІЛ-інфекція-це повільно прогресуюче вірусне захворювання імунної системи, що приводить до ослаблення імунного захисту від пухлин та інфекцій. Стадія ВІЛ-інфекції, при якій через зниження імунітету у людини з’являються вторинні інфекційні або пухлинні захворювання, називається синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Способи зараження ВІЛ?

Існує кілька шляхів зараження ВІЛ-інфекцією:

  • незахищений (без презерватива) статевий акт (70-80 відсотків);
  • спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію (5-10 відсотків);
  • переливання зараженої крові (5-10 відсотків);
  • передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині — під час вагітності, пологів і при годуванні груддю (5-10 відсотків);
  • використання нестерильного інструментарію для татуювання та пірсингу;
  • використання чужих приладів для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові (вкрай рідко).

ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, при цьому не існує небезпеки зараження через інші біологічні матеріали (такі як слина, піт, сльози, сеча і фекалії). Відбувається це тому, що для зараження необхідна якась мінімальна концентрація вірусу. Так, необхідне для зараження кількість вірусу міститься в краплі крові, яка вміщається на кінці швейної голки, а обсяг слини, в якому буде міститися така ж кількість вірусу, складе 4 літри.

Що відбувається?

Як відомо, віруси нездатні розмножуватися самостійно. Для відтворення їм потрібна жива клітина, в яку вони вбудовують свою генетичну інформацію. Після цього клітина починає працювати як «фабрика» з виробництва вірусів. Зрештою, виснажені, вона гине. Так ось, для свого розмноження ВІЛ використовує певні клітини нашої імунної системи. Саме це і пояснює таку високу небезпеку ВІЛ — він вражає нашу захисну систему, змушуючи її працювати на своє відтворення.

Імунітет слабшає поступово. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре протягом багатьох років і навіть не знати, що він інфікований. Однак вірус руйнує все більше клітин імунної системи. Коли кількість клітин знижується нижче критичного рівня, людина стає вразливою для хвороб, у тому числі тих, до яких людина з нормальним імунітетом несприйнятлива.

Діагноз СНІД зазвичай ставиться через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або кілька серйозних захворювань.

Діагноз

Період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається «періодом вікна». Він триває 25 днів-3 місяці після зараження. Після цього за допомогою імунофлюоресцентний аналізу крові на ВІЛ-інфекцію, можна виявити антитіла до вірусу. Аналіз крові на ВІЛ можна зробити в будь-якій лікарні, у тому числі й анонімно.

При виявленні в крові антитіл до ВІЛ результат обстеження розцінюється як позитивний. Однак, це ще не остаточна відповідь, оскільки отриманий результат обов’язково перевіряються ще одним підтверджуючим тестом. Тільки після отримання повторного позитивного результату лікар повідомляє людині про наявність у неї ВІЛ-інфекції. При цьому результат обстеження повідомляється лікарем людині, яка звернулася особисто, і інформація ця є суворо конфіденційною. За результатами аналізу можна проконсультуватися з лікарем-імунологом або венерологом, який при необхідності призначить лікування.

Лікування

Лікарські препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції не вбивають вірус, а лише блокують його, порушуючи процес розмноження ВІЛ і придушуючи його активність. Зниження активності ВІЛ призводить до збільшення кількості імунних клітин. Одночасний прийом трьох або чотирьох лікарських препаратів називають високоефективною антиретровірусною терапією, тому, що в результаті такого лікування вдається зменшити вміст вірусу в крові до невизначуваного рівня. Однак, це не означає, що людина повністю позбувся від цього вірусу, оскільки ВІЛ може знаходитися не тільки в крові, але і в лімфатичних вузлах, а також в інших органах людини. Знання про свій позитивний ВІЛ-статус (тобто про наявність вірусу в крові) може допомогти людині вчасно отримати медичну допомогу, яка здатна запобігти серйозним і загрозливим життю ускладненням.

Профілактика

Багато людей бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Насправді ці страхи необгрунтовані, і звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ/СНІД, абсолютно безпечний. Однак існує ряд факторів, що збільшують ризик зараження при статевому контакті.

Щоб уникнути зараження ВІЛ необхідно дотримуватися правил особистої безпеки, відповідальної безпечної поведінки.

Соціальний педагог Зінченко В.В.


SAMSUNG DIGITAL CAMERA     SAMSUNG DIGITAL CAMERA

SAMSUNG DIGITAL CAMERA    SAMSUNG DIGITAL CAMERAIMG_5124

IMG_5135IMG_5130IMG_5129IMG_5116IMG_5114IMG_511120151201_15230120151201_15104120151201_14564320151201_14591920151201_15013720151201_15040820151201_150458
20151201_145303

20151201_144943